Передмова
Комунізм…Немає такої теми, яку б так сфальсифікували та оббрехали. Вічно згадують про: «кривавий СРСР», Сталіна, голодомор. Ніхто, навіть, не згадує про дійсний марксизм 3 інтернаціоналу, а український школяр має вже в 5-ому класі знати «жертв комунізму». Чому пропагандисти не згадують Ліву Опозицію? Чому пропаганда не згадують марксистську критику СРСР? Чому з марксизму роблять вульгарне опудало? Звісно, тому що буржуа будуть старатись дискредитувати марксизм. Ця стаття написана для того, щоби показати актуальність спадщини революційного марксизму в Україні, що ніяк не згадують пропагандисти, який дає альтернативний погляд на історію та теорію комунізма.
Головне питання чи є комунізм виходом?
СРСР, Маркс, Україна
Коли ми починаємо казати про комунізм, як альтернативу, то завжди в Україні (і не тільки) пригадають, що СРСР «був жахливою тоталітарною державою», а тому ми почнемо з нього. Жовтнева революція в 1917 році встановила державу диктатури пролетаріату, але поступово почалась бюрократизація держави, що призвело до термідору, а в ньому Сталін зіграв не останню роль.
Що було встановлено в підсумок цих процесів? Те що, фактично, замість дійсної держави диктатури робітничого класу була встановлена карикатура на марксизм — сталінізм. Тоді вже не робітники, а бюрократія була при владі, але бюрократія зберігала економічну основу перехідного періоду та його завоювання. Була бюрократизована планова економіка та націоналізовані знаряддя до праці, яка дає підстави до твердження, що в СРСР не було державного капіталізму.
Сталінська доктрина сприяла до вульгаризації марксизму, щоби зробити з нього апологію радянської бюрократії, а звідти ростуть ноги у міфів аля «Маркс — економічний редукціоніст», що штампують ліберали та праві різного роду. Але куди зник Маркс часів Третього інтернаціоналу? Де спадщина Льва Троцького? Троцького в Україні просто забули та ніяк не згадують, тому що він просто своєю теоретичною спадщиною не вписується в ту кон’юнктуру, яку малюють заради того, щоби представити комунізм «утопією» і т. д. Та він зовсім був забутий в СРСР… Але ігнорувати різноманітні ідеї просто не можна, тому що з часом вони дають про себе знати! Марксизм Троцького та його теорія деформованої робітничої держави, яка дає дійсний погляд на природу СРСР, актуальна для України у зв’язку з пропагандою та олігархією при владі.
Сталінізм в національній політиці зробив крок до шовінізму, що було ілюстровано у таких діях, як депортація народів (не тільки кримських татар), русифікація інших держав. В міжнародній проводив політику «прогресивної» буржуазії, що відгукнулось у Китаї (у Китаї комуністів підкорили Гоміньдану, що призвело до Шанхайської різні) та інших державах. Сталінізм в економічній політиці зробив насильну колективізацію, яка йшла в розріз ленінським принципам. При цьому ми не заперечуємо тому, що СРСР зробив багато досягнень. Перша людина в космосі, освіта, економіка, перемога в Другій світовій війні і т. д. Але ми стверджуємо природу СРСР, як деформованої робітничої держави. Це означає, що зберігаючи економічну базу Жовтневої революції в ньому господарювала бюрократія, яка відібрала владу робітників.
Деякі стверджують не життєздатність планової економіки вказуючи на СРСР, але то був бюрократичний план, який не був заснований на робітничій демократії, але апологет капітала ніколи не буде вдаватися у деталі режиму в СРСР. Розпад СРСР показує, що капіталізм вже не життєздатна система, яка в 90-х призвела до бандитизму, алкоголізму, безробіттю, панування олігархії. Послідовно буде задати питання «Куди пішла Україна після розпаду СРСР, що за дно вона пізнала?».
Україна та капіталізм
Після встановлення капіталізму українці отримали олігархію, яка при владі, та босяк в кишені. Нас знов і знов годують обіцянками та риторикою соціального обману, а неоліберальним людоїдам, звісно, байдуже в якому положенні народ. Вони будуть розповідати про «неправильний капіталізм» і будуть повторювати догму про «ринок=свобода», що подобається буржуазії, але не робітникам по всім країнам. Капіталізм дав Україні: корупцію, олігархію, громадянську війну, але важливо пам’ятати, що це наслідок тої «незалежності» Україні, яка утворилась в 90-х. Приватизація в 93-ому призвела до розподілу між вузькими групками фабрик та заводів. Під словами о «демократії» та «свободи» народ грабували, а сучасні політики гадили і гадять на голову з трибун. Але це ж «неправильний капіталізм» – скаже апологет капіталізму, але як по його логіці базовий принцип капіталізму на приватну власність міг призвести до «неправильного капіталізму», то я не знаю.
Війна є наслідком не того, що є «погані москалі» та «залежна Україна», а імперіалізму. Що таке імперіалізм? Імперіалізм – це капіталізм періоду монополій та трестів. Деякі буржуазні ідеологи кажуть, що з процесом глобалізації зникла національна держава та імперіалізм, але коли ринок став панівною силою, то національні антогонізми набувають гострий характер імперіалізм лише змінив зовнішній вигляд. Ступінь монополізації набагато більша чим в період написання Леніним свого «Імперіалізму…». Але буржуазні ідеологи будуть відштовхуючись від поняття глобалізації роблять картину світу в якій немає протиріч та всюди мир й демократія. Тепер підійдемо до теми з Росією. На арені світового капіталізму (після розпаду СРСР) з‘явився імперіаліст під назвою Росія. Які чинники сприяли до його агресивної політики? В Росії, як в багатьох пост-радянських державах, сформувалась своя олігархія, а там і президент у неї на побігеньках. Путін зробить все, щоби насадити волю російської олігархії за кордон Росії. Він, як націоналіст, якому дала гроші та чи інша група людей. А згадаємо і Євромайдан, який мав звільнити Україну від олігархів, а сам просто поставив на місце іншу кліку. Маси мали необґрунтоване бажання приєднатися до ЄС. Євромайдан став спусковим гачком до ситуації, яку ми зараз маємо, у Донбасі. Але не треба забувати і про вплив західного імперіалізму, який теж є. Це все призвело Україну в ще більше падіння, а згадаємо ми дебати 2019 з Зеленським та Порошенко. Популізм, обман та пропаганда – ось, що характеризує перемогу Зеленського. Перед цим виходив серіал «Слуга народу», а Зеленський там був в ролі чесного вчителя не люблячого олігархію та корупцію. Зараз в період пандемії Україна та міжнародний капіталізм пізнає кризу. Ринок не справляється з виробництвом вакцин та масок, але це не відміняє, що капіталізм може відновитися.
Є апологетика капіталізму, що стверджує мов у нас нове «постіндустріальне», «інформаційне» суспільство, а класів більше немає. Але в Україні бачимо, що сфера послуг, яка під‘язана на інформаційно-комунікативних технологіях, в дійсності є стара експлуатація праці капіталом, а ці теорії є простим технологічним детермінізмом, який ніяк не роздивляється відношення між виробницькимм відношення та виробницькими силами. Це лише нова форма експлуатації праці капіталом, яка більш вигідна капіталісту, тому що робітники вже не центровані в межах фабрики, а розкидані по всьому місту та експлуатуються за рахунок того, що капіталіст у своїй власності програмний код. Їм навіть в період пандемії чи холодів можуть не дати теплу куртку та медицинське страхування. Наприклад кур‘єри Bolt food зробили страйк та експлуататор назвав їх лише «фрілансерами» і «користувачами платформи». Та ще й вони цілком знижують ризики понести будь яку відповідальність за робітника. А робітники інтелектуальної праці теж цілком підходять під визначення експлуатації найманої праці капіталістом, але якщо можливо, що програмістом сьогодні отримує велику зарплату, то чим більше їх (робітників інтелектуальної праці) стає, тим менше буде їх зарплата та тим більше буде проглядатися формальний характер цієї відмінності. Що до класа, то К. Г. Маркс при їх визначенні мав мало спільного з класифікаторським чи академічним підходом, а динамічну логіку описання їх структурного антоногонізма. В. І. Ленін писав у «Великому почині» писав, що клас визначається і по природі доходу, місці в історичній системі суспільного виробництва, засобам виробництва і т. д. Ленін там пише, що клас це така група людей, в якій одна з них може присвоювати працю іншої. А ще Маркс не дав точного визначення поняттю класса, тому що 3 том «Капітала» обірвався саме на цьому моменті. Тому тут марксизм зовсім не втратив актуальності. Ще не треба забувати, що фабрично-заводські робітники нікуди не зникли та організують страйки. Ми бачимо, що капіталізм розривається в своїх протиріччях, але що є альтернативою йому?
Яка альтернатива?
Ми вважаємо те що робітнича демократія та революція є альтернативою, а те що кажуть про ню в українських байках, то нахабна підміна понять, що проводиться між робітничою демократією та робітничою бюрократією в СРСР. Олігархи є реакційним класом в українському суспільстві. Вони мають всі фабрики та заводи, створюють прямий підкуп політиків, які в свою чергу утворюють клани політичних партій конкретного олігарха, володіють масові медіа та роблять пряме зомбування мозку через них, а вся судово-правова система підкоряється їм.
З другого боку простий українській люд, робітники, які кожен день не живуть, а виживають та яким, звісно, не подобається подібні дії олігархії. Я нагадаю, що весь Євромайдан проходив під анти-олігархічними гаслами, а сам відстоював інтереси іншого клану. З іншої сторони імперіалізм, який дав Україні війну, олігархам гроші і т. д. робітникам лише кров та втрати близьких людей. Рано чи пізно ці протиріччя будуть загострюватись та вести суспільство до пролетарської революції, яка зможе вирішити ці протиріччя. В основі українського суспільства лежить протиріччя, яке проводиться між робітничим класом та олігархією з імперіалізмом, але це не означає, що це одне протиріччя і все, а капіталізмом породжуються інші протиріччя, як екологічні, психологічні, етно-культурні і т. д. Революція приходить тоді, коли її не чекають, але вона не «чудо» з неба та має свої фактори, причини, та історія не рухається лінійно вперед до утопічного ідеала, а має біфуркації, розгалуження, боротьбу різних тенденцій. Із-за цього необхідною умовою революції є політична партія, яка втрутиться у хід історії та буде готова до непередбачуваних обставин. Визначені нами протиріччя лежать в основі капіталізму в Україні та поступово розривають його. Цим ми обґрунтовуємо необхідність революції в Україні, але що за вимоги вона втілить у життя революція, щоби вирішити протиріччя, який хід буде у цієї революції? Якщо режим, який панує в Україні сьогодні є демократією лише для олігархів, то революція зобов’язана встановити режим робітничої демократії.
Що таке робітнича демократія? Простіше кажучи, це коли держава прислужує пригніченим робітникам та не дає олігархам взяти владу знову в руки до себе. Першим ділом зруйнується приватна власність на засоби виробництва (заводи та фабрики олгархів і т. д.). На цьому грунтується багатство та єксплутація наших буржуа. Україна за своїм економічним розвитком не має феодальні пережитки, а є полу-колоніальною, капіталістичною державою, тому революція буде мати пролетарський характер. В національних масштабах вона вирішить проблему олігархії та корупції, але для того, щоби вирішити проблеми війни та пригнічування України імперіалізмом їй необхідно зв’язати свою долю з рухом міжнародного пролетаріату, тому що для цього необхідна революція в міжнародному масштабі.
Міжнародна революція сьогодні не виглядає утопічною ідеєю. В системі імперіалізму одна країна неминуче впливає на іншу, а криза тут вже стає світовою та класова боротьба має більш глобальний характер. В інших країнах (західній Європі, Россї) є робітничі рухи, які можуть вплинути на Україну, тому я роблю висновок, що ідея світової або міжнародної революції в сучасній епосі не є утопією, а закономірним висновновком міжнародного капіталізму. Деякі робітники думають, що Західна Європа рай на землі, але робітники, які туди мігрують, відчувають весь капіталістичний гніт та є, в загалом, бідними. Тому Україні, в першу чергу, немає другого майбутнього, окрім, як міжнародна революція. Наш націоналізм та шовінізм завжди був реакційною ідеологією та рухом, який служить лише олігархам, а тому він апріорі не може бути альтернативою для українців. Ми виступаємо за дружбу націй та соціалістичну федерацію країн без сліда капіталістичного пригнічення – у цьому полягає вихід з проблем України, комунізм – це вихід.
Геть олігархів, геть імперіалізм!
Владу робітникам!
Артем Стачьковський